DSpace Собрание:https://r.donnu.edu.ua/handle/123456789/322024-03-25T12:17:38Z2024-03-25T12:17:38Z«Верни до мене, пам’яте моя»: територія поетової присутності в ДонбасіПросалова, В. А.https://r.donnu.edu.ua/handle/123456789/28842023-06-21T12:23:28Z2018-01-01T00:00:00ZНазвание: «Верни до мене, пам’яте моя»: територія поетової присутності в Донбасі
Авторы: Просалова, В. А.
Краткий осмотр (реферат): Так сталося, що саме Василь Стус назавжди поєднав два
географічно віддалені регіони України: Поділля і Донбас. Як
символ національної єдності і згуртованості він належав до
духовних лідерів Нації, тому його ім’я зобов’язує наполегли-
во долати рутину, стійко переборювати труднощі, невтомно
зберігати і примножувати національні цінності.
Описание: Стаття у збірнику З когорти великих: Василь Стус в історії університету / За ред. Р. Ф. Гринюка, А. П. Загнітка; упорядк. Т.Л. Нагорняк, В.А. Просалова. Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2018. С. 20-26.2018-01-01T00:00:00ZБІБЛІЙНІ РЕМІНІСЦЕНЦІЇ У ПРОЗІ ЮРІЯ КЛЕНАПросалова, Віраhttps://r.donnu.edu.ua/handle/123456789/28822023-06-21T09:24:10Z2004-01-01T00:00:00ZНазвание: БІБЛІЙНІ РЕМІНІСЦЕНЦІЇ У ПРОЗІ ЮРІЯ КЛЕНА
Авторы: Просалова, Віра
Краткий осмотр (реферат): Кожний твір перебуває у силовому полі інших текстів, співвідноситься з ними, вступає у діалогічні взаємини, адже він, на думку М. Бахтіна, нагадує „своєрідну монаду, що відображає у собі всі тексти (в межах) даної смислової сфери“ [2, 475]. Діалогічні взаємини виникають як між творами представників одного покоління, однієї доби, так і між текстами різних епох, набуваючи форм „незумисної діалогічності“ у цьому випадку. „Діалогічні взаємини – це взаємини (смислові) між будь-якими висловлюваннями в мовленнєвому спілкуванні,– вважає М. Бахтін. Будь-які два висловлювання, якщо ми зіставимо їх у смисловій площині (не як речі і не як лінгвістичні приклади), виявляться в діалогічних взаєминах“ [3, 488]. Якщо освоєння Книги Книг багатьма поколіннями митців розглядати в аспекті діалогічних взаємин, то доводиться враховувати зорієнтованість тексту на сприйняття іншим, у даному разі – вищою духовною інстанцією, пізнання якої підштовхує людину до пошуку власних духовних орієнтирів, усвідомлення інакшості свого життя. З одного боку – це діалог, зв’язок з першоджерелом, з іншого – своєрідність інтерпретації, віддалення від засвоюваного.
Описание: Стаття у Зб. наук. праць "Творчість Юрія Клена в контексті українського неокласицизму та вісниківського неоромантизму ", Дрогобич : Відродження, 2004. С. 134-142.2004-01-01T00:00:00ZЛітературно-музичні кореляції в ліриці Емми АндієвськоїПросалова, Віраhttps://r.donnu.edu.ua/handle/123456789/28812023-06-21T09:17:02Z2023-01-01T00:00:00ZНазвание: Літературно-музичні кореляції в ліриці Емми Андієвської
Авторы: Просалова, Віра
Краткий осмотр (реферат): The relevance of this article is stipulated by the need for theoretical understanding and
generalization of creative activities of the modern Ukrainian poets who resort to the
means of related arts to achieve maximum expressiveness of the poem, its emotional
and expressive impact on the reader. The article is devoted to the intermedial analysis
of the lyrics by Emma Andievska, the representative of the Ukrainian diaspora, namely
such an aspect of the problem as the coverage in the poem of connections with music
as an unimaginable art form. The article considers how a musically gifted creative
person without the appropriate education is able to implement his/her passion for
this art form in lyrics, while showing both mastery of musical terminology and
knowledge of the history of many musical instruments, subtle perception of their
acoustic capabilities: the viola, the violin, the horn, and the xylophone. The appeal
to words-signals (song, melody, the violin) is found in the poetess’ poems, as well
as the associative way of reproducing musical impressions from concerts that she
gained, and the masterful play of performers, who, however, are not specified. The
poetess has established the actualization of many ancient instruments, including the
basol, the sambika, the clavichord, the orpheon, the spinet, the domra, the templipito,
which serve as signals of the connection between these arts—literature and music. It
is revealed that the most frequent in her lyrics is the ancient Chinese gong, which
acquires a sacred sound in her interpretation, and the oboe, characterized by a special
permeability of sound. The flute, endowed with anthropomorphic properties, is in the
foreground among the Ukrainian musical instruments. The poetess also honoured the
“queen of the orchestra”—the violin, recreating the impression of playing this stringed bowed instrument with significant timbre capabilities. The synaesthesia worldview
of Emma Andievska, who reproduces auditory impressions with the help of visual
representations, is demonstrated. The poetess subtly captures the ‘music’ of nature
and conveys it by verbal means. The following levels of poetic coverage of music in
her poems are determined: semantics, structures, phonics, rhythms. Selected levels of
interaction are considered in the relationship, complementarity, because phonics often
emphasizes the semantics of the text, rhythm—its emotional tone. It is established
that the poetess, like composers, resorted to numerous repetitions: phrases, words,
sounds, reaching the sound expressiveness of the poem.
Описание: Стаття у чеському виданні Slavisticke rozhledy (видавництво Opera Slavica) 2023. ХХХІІІ/1. S. 5-15.2023-01-01T00:00:00ZНОВЕЛА МИКОЛИ ХВИЛЬОВОГО «Я (РОМАНТИКА)» В АСПЕКТІ ДІАЛОГІЗМУПросалова, В. А.https://r.donnu.edu.ua/handle/123456789/28792023-06-21T08:50:51Z2023-05-24T00:00:00ZНазвание: НОВЕЛА МИКОЛИ ХВИЛЬОВОГО «Я (РОМАНТИКА)» В АСПЕКТІ ДІАЛОГІЗМУ
Авторы: Просалова, В. А.
Краткий осмотр (реферат): Письменник реагує на твори попередника, розвиває його думки чи вступає з ним у полеміку. Діапазон імовірних реакцій літератора значний: від захоплення і наслідування, скажімо, стилю – до спроби спрощення, а то й цілковитого заперечення попередника. Діалог авторів відбувається на різних рівнях художнього тексту: проблемно-тематичному (якщо розвивається, наприклад, започаткований митцем мотив, тема чи проблема), системи образів, стилістики, тропіки тощо. Микола Хвильовий свідомо вступає в діалог із Михайлом Коцюбинським, присвячуючи свою новелу «Я (Романтика)» (1923) раніше написаному етюду попередника – «Цвіту яблуні» (1902).
Описание: Матеріали доповіді до конференції Актуальні проблеми науки, освіти та технологій: досвід та перспективи: збірник тез доповідей міжнародної науково-практичної конференції (Ізмаїл, 24 травня 2023 р.).2023-05-24T00:00:00Z