Міжпівкульна асиметрія мозку як психофізіологічна основа індивідуально-типологічних особливостей формування почуття гумору

Abstract

У статті розкриваються психофізіологічні особливості міжпівкульної асиметрії мозку як основи індивідуально-типологічних особливостей формування почуття гумору. Проводиться аналіз впливу функціональної міжпівкульної асиметрії мозку на емоційні, інтелектуальні, а також фізіологічні особливості розвитку почуття гумору в онтогенезі. Аналіз досліджень міжпівкульної асиметрії мозку дає можливість з'ясувати вплив функціонування кожної з півкуль на формування сприйняття гумору. Дослідження показують, що в процесі формування почуття гумору беруть участь дві функціональних півкулі головного мозку. Оскільки емоція гумору - це інтелектуальна емоція, а розвитку інтелекту сприяють безліч психічних процесів, у формуванні гумору задіяні дві півкулі головного мозку. Права відповідає за емоційну природу гумору (інтонація, звуковисотної мови, швидкість реагування на жарт і т.д.), ліва - за обробку словесної інформації (зміст жарти, категорія, задум, аналіз змісту і т.д.). Проаналізувавши наукові дослідження міжпівкульної функціональної асиметрії мозку людини, його психофізіологічні і нейрохімічні особливості, можна припустити, що люди з більш розвиненою лівою півкулею в сприйнятті гумору будуть більше схильні до проявів гелотофіліі, а «правопівкульні» - проявляти ознаки гелотофобіі і катагеластіцізма. Дослідивши статеві відмінності міжпівкульної асиметрії мозку, можна стверджувати, що при діагностуванні почуття гумору важливо враховувати гендерні особливості функціонування півкуль, адже у чоловіків більш чітко функціонує ліва півкуля, а у жінок - права. Цей факт гендерних особливостей функціонування міжпівкульної асиметрії мозку дає можливість об'єктивної діагностики почуття гумору, а також різних відхилень психіки людини.