Abstract:
Статтю присвячено проблемі визначення ефективних способів детекції брехні, які використовують для аналізу вербальну складову повідомлення. У теоретичному аналізі були розглянуті основні способи детекції - за допомогою вербальних складових і невербальних. Було визначено, що невербальні складові зустрічають велику критику і не є достатньо надійними засобами детекції, як це позиціонувалася авторами-розробниками цих способів. Нами було сформульовано припущення, що в процесі виробництва брехливого повідомлення структура його буде змінюватися за рахунок порушення когезії тексту. Ментальний образ під час брехливого повідомлення буде іншим, тому що автору доводиться вигадувати його по ходу розмови, на відміну від правдивого повідомлення, образ якого міститься в пам’яті індивіда. Ці фактори в меншій мірі залежать від емоційного стану людини, як у випадку з невербальними компонентами, тому що спираються на когнітивну складову. Шляхом аналізу різних психолінгвістичних досліджень були виділені найістотніші вербальні ознаки брехні, які були згруповані в чотири класи: мовні помилки - сюди відносяться застереження, повтори слів, корекція слів; особливі мовні конструкції - контекстуальні вставки, безособові конструкції, використання сленгу, опис дій іншого, незвичайні подробиці; зміни загального будови тексту - порушення логічності, тематичні переходи, уникнення тем; зміна деталізації - збільшення і зменшення кількості деталей, надмірне узагальнення, використання прямої мови, синоніми. З метою перевірки цієї гіпотези було проведено експеримент, в якому аналізувалися правдиві і брехливі повідомлення одних і тих же випробовуваних. В результаті з’ясувалося, що виділені ознаки можуть застосовуватися в якості діагностичних критеріїв брехні, але з різним рівнем надійності. У брехливих повідомленнях частіше вживають безособові конструкції, коригують слова і змінюють деталізацію, як в сторону зменшення, так і в бік збільшення кількості деталей. Також відбуваються суттєві порушення логічності повідомлення, спостерігаються тенденції до зменшення обсягу тексту. За допомогою кореляційного аналізу виділених ознак були виділені два типи брехунів: екстравертований і інтровертований, які мають відмінності в комунікативних навичках, які впливають на показники логічності та деталізації
