00 DSpace/Manakin Repository

Тотальні інституції в політиці соціального контролю

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Ягунов, Дмитро
dc.date.accessioned 2022-06-07T11:04:06Z
dc.date.available 2022-06-07T11:04:06Z
dc.date.issued 2020
dc.identifier.other DOI: 10.15421/172066
dc.identifier.other УДК: 34:316.624
dc.identifier.uri https://r.donnu.edu.ua/handle/123456789/2316
dc.description Стаття у науково-технічному альманаху "Грані" en_US
dc.description.abstract Стаття присвячена дослідженню соціального контролю та функціонуванню тотальних інституцій в політиці соціального контролю в умовах суспільства Постмодерну. Актуальність дослідження обумов-лена якісно новими тенденціями розвитку суспільства Постмодерну, де кримінальна юстиція дедалі більше перестає бути власне класичною юстицією у традиційному розумінні, і дедалі більше проявляє себе як політичний інструмент. У своєму дослідженні автор відходить від традиційного підходу щодо соціального контролю, який у світлі класичних поглядів здійснюється суспільством за «девіантами». Результати. Автор постулює, що у новій системі координат суспільства Постмодерну розширюється коло девіантів за рахунок потенційних (іноді навіть просто задекларованих) девіантів, а ключовими категоріями захисту суспільства стають не «злочин» та «справедливе й законне покарання», а більш глибокий та проникаючий соціальний контроль над значно більшими групами населення за допомогою формально незалежних інституцій. Зазначений вище процес характеризується тим, що чіткі кордони між такими закритими тотальними інституціями та неінституційними додатками розчиняються. Так само розчиняються кордони між згаданими вище «чесними громадянами» та «девіантами» (навіть злочинцями). Виявлено, що у сучасних умовах вже не суспільство здійснює соціальний контроль, а соціальний контроль здійснюється над суспільством з боку держави та навіть приватних суб’єктів, які мають національну або навіть транснаціональну владу. Висновки. У статті робиться висновок, що в умовах суспільства Постмодерну покарання та інші форми соціального контролю позбавлені традиційних цілей (включаючи «виправлення» або» перевиховання» девіантів). Суспільство перестає бути суб’єктом соціального контролю та перетворюються на його об’єкт, піддаючись впливу процесів net-widening, внаслідок чого суспільство Посмодерну набуває ознак карцерного суспільства, де національні системи соціального контролю (включаючи тотальні інституції) стають більш мобільними та набувають якісно нових форм, значущості та значення. en_US
dc.publisher Дніпро: Видавництво «Грані» Науково-теоретичний альманах en_US
dc.relation.ispartofseries Політологія;Том 23 No 6–7, С. 65 - 74
dc.subject соціальний контроль en_US
dc.subject тотальні інституції en_US
dc.subject карцерне суспільство en_US
dc.subject девіанти, девіантна поведінка en_US
dc.subject ресоціалізація, виправлення en_US
dc.subject убезпечення суспільства en_US
dc.subject глобалізація en_US
dc.subject social control en_US
dc.subject total institutions en_US
dc.subject carceral society en_US
dc.subject deviants en_US
dc.subject deviant behavior en_US
dc.subject resocialization en_US
dc.subject correction en_US
dc.subject social safety en_US
dc.subject globalization en_US
dc.title Тотальні інституції в політиці соціального контролю en_US
dc.title.alternative Total institutions in the policy of social control en_US
dc.type Article en_US


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу