СЕМАНТИЧНІ МОДЕЛІ ІРРАЦІОНАЛЬНОЇ ЛЕКСИКИ В АНГЛІЙСЬКІЙ, НІМЕЦЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ

Abstract

Дисертацію присвячено зіставному вивченню семантичних моделей ірраціональної лексики англійської, німецької та української мов у семантикокогнітивному та семантикофункційному аспектах. Поняття ірраціональної лексики відображає семантичний клас ірраціональних лексем, що презентують такі аспекти світосприйняття, що не пов’язані з раціональним мисленням людини та виникають без участі розуму людини. Такий семантичний клас виокремлений в англійській, німецькій та українській мовах методом репрезентативної вибірки. Наукова новизна дослідження полягає у зіставному вивченні семантичних моделей ірраціональної лексики в англійській, німецькій та українській мовах у семантикокогнітивному та семантикофункційному аспектах. Уперше представлено модель прототипної ірраціональної ситуації, яка дає можливість визначити концептуалізацію ірраціональності носіями англійської, німецької та української мов. Відповідно до виокремлених семантикокогнітивних моделей досліджуваний лексичний матеріал уперше подано як концепт ІРРАЦІОНАЛЬНІСТЬ, у якому визначено ядро, ближню внутрішню, ближню зовнішню, дальню і крайню периферії. Подальшого розвитку дослідження концепту набуло на предмет етимологічного аналізу ключового словарепрезентанта, характеристики образного компонента, інформаційного змісту та інтерпретаційного поля концепту. Новим є виокремлення лексикосемантичних груп номінативного поля концепту, дослідження дериваційного поля концепту, а також гіпогіперонімічних та синонімічних відношень у номінативному полі. Уперше описано образ3 схематичні моделі, проаналізовано концептуальні метафори семантики ірраціональної лексики та моделі семантичної деривації ірраціональної лексики в англійській, німецькій та українській мовах у зіставному аспекті. Відповідно до семантикофункційних моделей уперше представлено п’ять тематичних груп предикатів на позначення набуття ірраціонального стану, вияву ірраціонального стану, ірраціональної поведінки, ірраціонального сприйняття, зумовленого ірраціонального стану з подальшим аналізом предикатноактантних моделей кожної з груп. У дослідженні уперше здійснено зіставний аналіз семантики ірраціональної лексики англійської, німецької та української мов та встановлено подібності й відмінності щодо сприйняття поняття «ірраціональність» у носіїв різних мов. Теоретичне значення отриманих результатів полягає у виокремленні семантикокогнітивних та семантикофункційних моделей ірраціональної лексики на матеріалі англійської, німецької та української мов у зіставному аспекті, а також у розширенні теоретикометодологічних засад моделювання семантики ірраціональної лексики з використанням моделі ірраціональної ситуації та уточненням понять семантичної моделі, концепту, образсхеми, концептуальної метафори, моделі семантичної деривації, предиката, актанта і специфікатора. Практична цінність роботи полягає у тому, що результати дослідження можуть бути використані для розробки теоретичних курсів та спецкурсів з когнітивної лінгвістики, функційного та зіставного мовознавства, лінгвістичної семантики, концептуального аналізу, образсхематичного, метафоричного та предикатноактантного аналізу, а також для створення навчальнометодичних посібників для здобувачів вищої освіти на першому, другому та третьому рівнях освіти філологічних спеціальностей. Матеріал дослідження стане у нагоді при укладанні лексикографічних довідників та словниківдовідників англійської, німецької та української мов. У першому розділі дисертації «Теоретичні засади дослідження семантичних моделей ірраціональної лексики у сучасному мовознавстві» 4 визначено теоретичне підґрунтя дослідження семантики ірраціональної лексики на сучасному етапі лінгвістичної науки. Розглянуто поняття моделі як методу наукового пізнання у психології, культурології, філософії, семіотиці, а також лінгвістиці із подальшим дослідженням лінгвістичних моделей та їхніх основних характеристик. Вивчення моделювання структур репрезентації знань, відображених у семантиці лексики, дає можливість встановити теоретичні засади семантикокогнітивного моделювання та його застосування у мовознавстві на предмет дослідження метафоричних, образсхематичних та концептуальних моделей. Дослідження досвіду моделювання структур реалізації знань, відображених у семантиці лексики, дає змогу окреслити основні аспекти семантикофункційного підходу, зокрема функційного синтаксису, теорії референційнорольової граматики, лексикофункційної граматики, функційнокомунікативного синтаксису, «рольової граматики». Дослідження семантики ірраціональності у моделях наукових парадигм знань уможливлює визначення основних характеристик поняття «ірраціональність» та співвідношення поняття раціонального та ірраціонального у різних наукових парадигмах. У другому розділі «Методологія моделювання семантики ірраціональної лексики в англійській, німецькій та українській мовах» представлено методологічні засади добору матеріалу дослідження та його аналізу у семантикокогнітивному і семантикофункційному аспектах. Описано класифікаційний етап дослідження, який охоплює аналіз поняття «ірраціональність» та «ірраціональна ситуація» у зіставлюваних мовах та процедуру добору ірраціональної лексики у трьох мовах. Представлено модель прототипної ірраціональної ситуації, відповідно до якої характеризуємо особливості вияву ірраціональної ситуації та її учасників. Етап моделювання семантики ірраціональної лексики охоплює методологічні засади когнітивного та функційного моделювання семантики. Методологічні засади когнітивного моделювання семантики ірраціональної лексики представлені в аспекті моделювання концепту ІРРАЦІОНАЛЬНІСТЬ із подальшим роз’ясненням 5 процедури виокремлення ядра, ближньої (внутрішньої та зовнішньої), дальньої та крайньої периферій концепту за показниками абсолютної та відносної частот, частотності і рангу. Обґрунтовано доцільність характеристики образного компоненту, інформаційного змісту та інтерпретаційного поля концепту, а також здійснення короткого етимологічного аналізу ключового словарепрезентанта концепту. Представлено огляд методичних засад для виокремлення лексикосемантичних груп номінативного поля, побудови дериваційного поля концепту, з’ясування синонімічних, гіпогіперонімічних відношень у номінативному полі концепту ІРРАЦІОНАЛЬНІСТЬ у зіставлюваних мовах. Методологічні засади функційного моделювання семантики ірраціональної лексики передбачають виокремлення предикатних та актантних моделей у межах визначених тематичних груп предикатів відповідно до синтаксичної позиції, комунікативного рангу й таксономічного класу для актантів, а також за синтаксичним вираженням для специфікаторів із відповідним роз’ясненням кожного з цих понять. Окреслено основні параметри зіставлення, відповідно до яких зіставляються семантикокогнітивні та семантикофункційні моделі ірраціональної лексики, виокремлені у дослідженні. У третьому розділі «Семантикокогнітивні моделі ірраціональної лексики в англійській, німецькій та українській мовах» описано номінативне поле концепту ІРРАЦІОНАЛЬНІСТЬ. Здійснено короткий етимологічний аналіз ключового словарепрезентанта. Образний компонент концепту ІРРАЦІОНАЛЬНІСТЬ визначений за перцептивним та метафоричним образами, останній з яких характеризуємо послуговуючись метафорою руху, світла, набуття істини та удару. Схарактеризовано інформаційний зміст концепту ІРРАЦІОНАЛЬНІСТЬ та представлено інтерпретаційне поле, у якому виокремлено оцінну, енциклопедичну, утилітарну, регулятивну, соціальнокультурну та пареміологічну зони. Визначено лексикосемантичні групи ірраціональних лексем номінативного поля («Iрраціональний стан суб’єкта», «Iрраціональний абстрактний об’єкт», «Ознака за певним джерелом 6 ірраціональності», «Ознака за невідомим джерелом ірраціональності», «Спосіб дії за відомим джерелом ірраціональності», «Спосіб дії за невідомим джерелом ірраціональності», «Дія, що відбулася як результат впливу ірраціональності», «Дія, яка відбудеться під впливом ірраціональності») у кожній з досліджуваних мов. Представлено дериваційне поле концепту ІРРАЦІОНАЛЬНІСТЬ із семантикою відповідних префіксів та суфіксів ірраціональних лексем. Описано гіпогіперонімічні та синонімічні відношення у межах номінативного поля концепту в англійській, німецькій та українській мовах. Схарактеризовано концептуальні метафори відповідно до класифікації М. Джонсона та Дж. Лакоффа і образсхематичні моделі відповідно до класифікації М. Джонсона. Визначено семантичні моделі деривації найбільш репрезентативних ірраціональних лексем, що демонструють розширення концептуального поля до меж когнітивного, філософського, релігійного, творчого, поведінкового, політичного та оцінного. У четвертому розділі «Семантикофункційні моделі ірраціональної лексики в англійській, німецькій та українській мовах» виокремлено предикатноактантні моделі для п’яти тематичних груп предикатів на позначення набуття ірраціонального стану, вияву ірраціонального стану, ірраціональної поведінки, ірраціонального сприйняття, зумовленого ірраціонального стану із характеристикою синтаксичного вираження, комунікативного рангу, таксономічного класу актантів та синтаксичного вираження специфікаторів у зіставному аспекті. Здійснене дослідження презентує подібності та відмінності для семантикокогнітивних та семантикофункційних моделей в англійській, німецькій та українській мовах. Наявність у трьох мовах ближньої (внутрішньої та зовнішньої), дальньої та крайньої периферій засвідчує ізоморфізм (однаковість або подібність) структури концепту. Відмінність полягає у кількісному складі ірраціональних лексем і змістовому наповненні образного компонента концепту.Відмінними є також словотвірні моделі, що презентують дериваційне поле концепту. Спільними для трьох мов є виокремлені лексико7 семантичні групи, образсхематичні моделі, моделі семантичної деривації та гіпогіперонімічні відношення у номінативному полі. Відмінною є кількість синонімічних рядів у кожній із зіставлюваних мов. Подібними у трьох мовах є предикатноактантні моделі та специфікатори для кожної групи предикатів, тоді як синтаксичне вираження, комунікативний ранг і таксономічний клас учасників досліджуваної ситуації відрізняється. Дисертаційне дослідження відкриває перспективи подальшого вивчення пареміологічних та фразеологічних ірраціональних лексем в англійській, німецькій та українській мовах у зіставному аспекті.