Показать сокращенную информацию
dc.contributor.author | Просалова, В. А. | |
dc.contributor.author | Григошкіна, Я. В. | |
dc.date.accessioned | 2022-11-28T11:05:11Z | |
dc.date.available | 2022-11-28T11:05:11Z | |
dc.date.issued | 2022 | |
dc.identifier.issn | DOI https://doi.org/10.32782/2710-4656/2022.spec/18 | |
dc.identifier.other | УДК 82-31.091:[911.3:929 | |
dc.identifier.uri | https://r.donnu.edu.ua/handle/123456789/2413 | |
dc.description | Стаття у науковому виданні Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. Спецвипуск, присвячений євроінтеграційній тематиці. | en_US |
dc.description.abstract | Статтю присвячено геопоетиці, яку розглянуто в літературно-художньому та літерату- рознавчому аспектах. Актуальність цієї праці зумовлена значним зацікавленням геопоетич- ною проблематикою в суспільстві, що спостерігалося після падіння Берлінської стіни, необ- хідністю протиставити геополітичній експансії життєтворчу концепцію, яка б об’єднала митців і вчених, здатних утвердити нові принципи співжиття у світі. Ландшафт тепер набуває концептуального осмислення, особистісного сприйняття, інтерпретаційного зна- чення. Геопоетика виникла як міждисциплінарна наука у ХХ столітті на помежів’ї різних дисциплін: географії, краєзнавства, мистецтвознавства, літературознавства, психології, антропології, культурології, етнології, лінгвістики – та набула статусу популярного термі- ноїда. Вона підтвердила зацікавлення широкого кола митців, мислителів, науковців із різних країн світу освоєнням географічно-просторових образів і пов’язаних із ними міфів у різних наукових і мистецьких практиках. У статті геопоетику розглядаємо в літературно-худож- ньому плані – як систему зображально-виражальних засобів, за допомогою яких у художньому тексті відтворено просторові уявлення, географічні образи, а з іншого боку – у літерату- рознавчому плані як розділ поетики, що досліджує всю систему літературних засобів уті- лення ландшафтних образів, просторових відношень і пов’язаних із ними міфів. Геопоетичні образи Юрія Андруховича відбивають, з одного боку, автентичні об’єкти (міста, природні ландшафти, архітектурні споруди), а з іншого – їх авторське сприйняття, не позбавлене суб’єктивних сенсів. Однак не всі міста набули в автора ознак інтимних. Геопоетика стає ознакою авторської стратегії Юрія Андруховича, який зображує у своїх творах письменника- мандрівника, заохочує реципієнта читати його роман «Лексикон інтимних міст. Довільний посібник із геопоетики та космополітики» у будь-якій послідовності, даючи волю читачеві самому вибирати спосіб знайомства з текстом. | en_US |
dc.publisher | Киїів.: Видавничий дім «Гельветика» | en_US |
dc.relation.ispartofseries | Філологія. Журналістика;С. 112-117 | |
dc.subject | письменник-мандрівник | en_US |
dc.subject | геопоетика | en_US |
dc.subject | геопоетичний образ | en_US |
dc.subject | геопоетичний простір | en_US |
dc.subject | неоміф | en_US |
dc.subject | топос | en_US |
dc.subject | локус | en_US |
dc.title | ГЕОПОЕТИКА VERSUS ГЕОПОЛІТИКА: КІЛЬКА СПОСТЕРЕЖЕНЬ НАД АЛЬТЕРНАТИВНОЮ ПРОПОЗИЦІЄЮ | en_US |
dc.title.alternative | Спецвипуск, присвячений євроінтеграційній тематиці | en_US |
dc.type | Article | en_US |