Процесуальне становище перекладача: особливості залучення та участі у кримінальному провадженні

Abstract

В науковій статті досліджено поняття обізнаних осіб у кримінальному судочинстві України. Зазначено, що у чинному кримінальному процесуальному законодавстві термін «обізнані особи» відсутній, проте він зустрічається в численних вітчизняних наукових публікаціях з кримінального процесу, криміналістики та судової експертизи. Проаналізовано численні визначення поняття «обізнані особи», надані вітчизняними та зарубіжними науковцями та на їх підставі сформульовано авторське визначення. На підставі позиції науковців та власного авторського визначення поняття «обізнані особи» автором визначено низку ознак, які їм притаманні. Стверджено, що більшість науковців поділяють способи залучення обізнаних осіб на дві основні форми – процесуальну та непроцесуальну, проте існують пропозиції щодо виділення та класифікації форм використання спеціальних знань на підставі інших критеріїв, які наведені у даній роботі. Визначено власні форми використання спеціальних знань (залучення обізнаних осіб) у кримінальному провадженні на основі особливостей чинного кримінального процесуального регламентування правового статусу обізнаних осіб і порядку їх залучення до участі в кримінальному провадженні, а також доказового значення результатів такої участі. Виокремлено такі форми використання спеціальних знань (форми залучення обізнаних осіб) у кримінальному провадженні: 1) залучення експерта; 2) залучення спеціаліста; 3) участь перекладача. Ключові слова: кримінальне провадження, спеціаліст, експерт, перекладач, спеціальні знання, форми використання спеціальних знань.