НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ, ЩО РЕГУЛЮЄ ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ, ПОВ’ЯЗАНІ З ТВОРЧІСТЮ, В УМОВАХ ДЕФІЦИТУ ГІДНОЇ ПРАЦІ

Abstract

Статтю присвячено поняттю «трудові відносини, пов’язані з творчістю», характеристиці їх видів, аналізу законодавчих актів про працю, що регулюють трудові відносини, пов’язані з творчістю працівників, в умовах дефіциту гідної праці, а також визначенню напрямів удосконалення законодавства, що регулює зазначені відносини. Проведений аналіз законодавства про працю, що регулює трудові відносини, пов’язані з творчістю працівників, дає змогу відзначити таке. По-перше, це законодавство принципово не змінилося в регулюванні зазначених відносин ще з часів СРСР в питаннях оплати праці, робочого часу, часу відпочинку, безпеки праці, правової охорони результатів творчої праці. По-друге, в умовах флексибілізації, прекарізації, цифровізації та роботизації, коли розпочалася криза гідної праці, у чинному КЗпП України передбачена недостатня кількість правових механізмів, які можуть ефективно відповідати новим сучасним викликам трудових відносин, зокрема, пов’язаним із творчістю. Результатом дослідження є визначення напрямів розвитку законодавства про працю, що регулює трудові відносини, пов’язані з творчістю. Перший напрям полягає в тому, що у законодавстві про заробітну плату творчих працівників слід змінити підходи до вибору систем оплати праці роботодавцями, які використовують творчу працю, а саме переходити від заснованої ще за радянських часів тарифної системи оплати праці до інших систем, що враховують індивідуальні творчі здібності та переваги, досвід, кваліфікацію, стаж роботи творчого працівника. Другий напрям полягає в тому, що у законодавстві, що регулює трудові відносини між творчими працівниками, профспілками та роботодавцями з питань управління підприємством, на якому використовується творча праця та здійснюється інноваційна діяльність, необхідно посилити контролюючу та захисну функцію профспілок, передбачивши для неї нові права. До таких прав слід віднести право профспілки на проведення аналізу визначення можливостей впровадження інновацій на підприємстві та вирішення, яку користь принесе ця інновація для підприємства та працівників; захист працівників у разі зменшення розміру зарплати або скорочення чисельності чи штату працівників в результаті впровадження інновацій.