У статті проаналізовано особливості функціонування зоо-поетонімів у романах Люко Дашвар і Лариси Денисенко. Зоопоетоніми, що функціонують у текстах, реалізують свої виражальні можливості, отриму-ючи різноманітне смислове навантаження. Метою дослідження є аналіз ролі зоопоетонімів у романах Люко Дашвар і Лариси Денисенко, що передбачає розв’язання таких наукових завдань: виокремити зоопоетоніми з текстів; скласифікувати їх за мотиваційним стимулом іменування; розкрити їхнє смислове навантаження. Об’єктом дослідження є зоопоетонімія романів Люко Дашвар «Село не люди», «Молоко з кров’ю», «Мати все» і Лариси Де-нисенко «Кавовий присмак кориці», «Сарабанда банди Сари», а предметом — роль зоопоетонімних одиниць у сюжеті твору. В розвідці використано методаналізу, описовий та контекстуально-інтерпретаційний методи. Серед зоо-поетонімів досліджуваних романів нами зафіксовано 50 одиниць 5 груп, опи-сано їхні структурні, семантичні та стилістичні особливості. В результатідослідження встановлено, що у творі ім’я тварини, крім виконування функ-цій ознайомлення з нею читача, окреслення зооперсонажа й участі у творенні образу, виступає засобом художнього втілення авторського світогляду та реалізації ономатворчого потенціалу письменниць. Зроблено висновки про те, що вибір імені для зооперсонажа переважно детермінований елементами те-матики роману та специфікою сюжету.