У статті проаналізовано різноманітні вияви текстотвірної функції топопоетонімів у романах Ірен Роздобудько та Галини Вдовиченко. То-попоетонімні одиниці постають складовими елементами поетонімосфери тво-ру, створюючи його геопросторову домінанту, крім того, вони є стилістично маркованими, естетично навантаженими. Топопоетоніми слугують важливим компонентом структури ідіостилю письменниць, який характеризує життє-пис персонажів, зокрема простір, у якому вони знаходяться. Проте ці види по-етонімів можуть змінювати своє основне призначення, допомагаючи схаракте-ризувати персонажа, висвітлити риси його характеру, внутрішній стан тощо. Метою дослідження є аналіз виявів текстотвірної функції топопоетонімів у романах Ірен Роздобудько та Галини Вдовиченко, що передбачає розв’язання та-ких завдань: виділити топопоетоніми у текстах; скласифікувати їх за виява-ми текстотвірної функції; розкрити їхнє смислове навантаження. Об’єктомдослідження є топопоетонімія романів Ірен Роздобудько «Якби», «Я знаю, що ти знаєш, що я знаю» та Галини Вдовиченко «Пів’яблука», «Бора», а предме-том— роль топопоетонімних одиниць у сюжеті твору. В роботі використано метод аналізу, описовий та контекстуально-інтерпретаційний методи. Серед топопоетонімів досліджуваних романів нами зафіксовано 143 онімні одиниці 15 розрядів. Зроблено висновки про те, що топопоетонімія дозволяє створити своєрідну художню систему, базуючись на якій авторки творять власну онімну географію. Топопоетоніми, що функціонують у текстах, реалізують свої праг-матичні можливості, отримують різноманітне смислове навантаження.