Наведено сучасні тенденції розвитку світовому ринку, які визначають рівень міжнародної конкурентоспроможності розвинених країн світу: лібералізація світової торгівлі; вирівнювання позицій розвинених й індустріальних економік, їх загальне дистанціювання від економік країн з повільним зростанням; інформаційна економіка та зростання частки послуг у структурі світової торгівлі. У контексті глобалізації світової економіки визначено особливості формування конкурентних переваг розвинених країн на світовому ринку. Їх перехід до постіндустріальної стадії суспільного розвитку забезпечує відкритість і залежність від циклічності кризових явищ світового господарства, проте позитивне сальдо світової торгівлі забезпечує належний запас фінансової стійкості. Розвинені країни є джерелом структурних зрушень у світовій торгівлі товарами та послугами – відстають від країн з перехідною економікою за кількісними показниками, але перевищують їх за якісними (частка високотехнологічного експорту, частка послуг в зовнішньоторговельному обороті). Для них характерною є експорто-орієнтованість національної економіки, наявність високотехнологічних виробництв, залежність від імпорту палива. Міжнародна конкурентоспроможність розвинених країн є результатом багаторівневих структурних перетворень, технологічного та соціально-економічного розвитку.