Abstract:
У статті проаналізовано психологічне насилля керівника щодо підлеглих працівників у професійному середовищі як соціальну проблему, яка може зумовлюватися як особистісними характеристиками і сумнівними моральними якостями керівника, так і його низькими професійними якостями,
примітивною некомпетентністю в управлінській сфері, відсутністю механізму комунікації «керівник –
підлеглий»; відсутністю відпрацьованого механізму врегулювання конфліктів. За результатами
дослідження проблеми моббінгу (боссінгу) зазначено, що роль боссера найчастіше виконують люди з
певними психологічними особливостями. Також зазначені психологічні особливості, які приваблюють
потенційних агресорів. Авторкою наведені данні досліджень британських учених, які виявили зв’язок
між моббінгом на роботі та розладом особистості.
Зауважено, що у крайньому разі психологічне насильство з боку керівника може набувати форм
аб’юзу і газлайтингу. Розкрито феномен газлайтинга як однієї з форм психологічного насилля, що
виявляється у психологічному маніпулюванні, завдання якого полягає в тому, щоби змусити людину
засумніватися в об’єктивності того, що відбувається. Виокремлені основні механізми і стратегії
газлайтера-керівника. Розглянуті основні стадії, через які проходить жертва газлайтингу. Залежно
від жорсткості, періодичності та тривалості такого впливу і від того, наскільки особистість психологічно до нього стійка, працівник може страждати від цілої низки розладів психологічного і фізичного характеру. Так само ці руйнівні процеси відбиваються на роботі колективу загалом: зниженням
ефективності та продуктивності праці; відсутністю поваги до правил, установлених в організації;
плинністю кадрів, що призводить до відтоку професіоналів тощо.
Окреслено напрями подальших досліджень проблеми психологічного насильства у професійному
середовищі. Актуальними напрямами дослідження проблеми психологічного насильства є подальше
вдосконалення правового захисту жертв мобберів, профілактика його проявів у різних типах колективів, пошук ефективних форм роботи із жертвами цькування, суб’єктами моббінгу, роботодавцями, формування толерантної корпоративної культури.