Аннотации:
Мова функціює в соціальному контексті, що зумовлює існування різних видів її взаємодії з основними суспільними інститутами, що пов’язано й з актуалізацією проблем гендеру та сексизму, які віддзеркалюються в мові й активно вивчаються сьогодні в межах гендерної лінгвістики, що посідає чільне місце в системі гуманітаристики і яка має статус нового напряму мовознавства, що приніс із собою багато малодосліджених проблем. Ця розвідка й присвячена вивченню особливостей тлумачення по-
нять сексизм та мовний сексизм у сучасному науковому дискурсі, лінгвістичному зокрема. Для аналізу виокремлено визначення цих термінів на різних етапах вивчення актуалізованої проблеми, а також дефініції, що зафіксовані в сучасних термінологічних словниках та тезаурусах. Висвітлюється проблемність інтерпретації термінів сексизм і мовний сексизм та понять, що до них
дотичні. Відстежено два протилежні підходи до інтерпретації терміна сексизм, що поширені серед представників фемінізму в мовознавстві. Розглянуто й статус терміна мовний сексизм у метамові гендерної лінгвістики. Зроблені узагальнення й висновки сприятимуть створенню словника термінів гендерної лінгвістики.
