Стратегічні аспекти економіко-енергетичної політики України в контексті сталого розвитку

Abstract

Метою статті є розробка стратегічних напрямів і запровадження регуляторних заходів щодо формування енергетичної політики України на засадах енергозбереження та розвитку відновлюваної енергетики. На основі наукових праць систематизовано головні організаційно-економічні вектори розвитку енергетичної галузі, які пов’язані з формуванням сприятливого суспільно-політичного клімату щодо пріоритетності викорис-тання відновлюваних джерел енергії в паливно-енергетичному комплексі; розробкою світовим співтовариством ефективних методів державно-го та ринкового регулювання; узгодженням стратегії сталого розвитку світової економіки. Визначено, що політика енергозбереження має ґрун-туватися на гнучкому поєднанні державного регулювання та ринкового середовища для формування найбільш прийнятних механізмів стимулю-вання в конкретних економічних і політичних ситуаціях, що дозволяє отримувати найбільшу економічну вигоду. Встановлено, що впровадження процесів енергозбереження неможливе без масового використання відновлюваних енергоносіїв, які є універсальним ресурсом для переробки на потрібні види енергії, відзначаються енергетичною незалежністю, пов’язані з отриманням економічної вигоди та сприяють створенню еколо-гічно чистого довкілля. У перспективі процеси енергозбереження, перехід національної економіки до широкого впровадження у виробництво на-укомістких технологій і використання відновлюваних джерел енергії мають стати визначальними факторами енергетичної стратегії України.