Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: https://r.donnu.edu.ua/handle/123456789/1969
Полная запись метаданных
Поле DCЗначениеЯзык
dc.contributor.authorНеприцький, Олександр-
dc.contributor.authorНеприцька, Тетяна-
dc.date.accessioned2022-01-31T10:48:56Z-
dc.date.available2022-01-31T10:48:56Z-
dc.date.issued2020-
dc.identifier.issnISSN 2411-2143-
dc.identifier.otherУДК 94:811.162.1’272(438:100)“199/200”-
dc.identifier.uriDOI: https://doi.org/10.31652/2411-2143-2019-31-105-110-
dc.identifier.urihttps://r.donnu.edu.ua/handle/123456789/1969-
dc.descriptionСтаття у виданні Наукові записки ВДПУ імені Михайла Коцюбинськогоen_US
dc.description.abstractАктуальність дослідження зумовлена, окрім наукового інтересу, великим суспільно-політичним значенням теми формування мовно-інформаційних просторів на початку третього тисячоліття. Мета статті – дослідити політику польської держави, спрямовану на популяризацію польської мови в світі наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття і розширення польськомовного інформаційного простору. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, узагальнення) та спеціальних (історико-генетичного, історико-типологічного, історико-системного, соціокультурного) методів з принципами історизму, системності, науковості та верифікації. Вихідні позиції для популяризації польської мови в світі базувались на розумінні того, що мова повинна виконувати не лише комунікативні, але й цілий ряд соціальних функцій: зміцнювати відчуття єдності і власної значимості у носіїв мови, розповсюджувати певний світогляд, полегшувати життя полякам за кордоном. Популяризація мови надає неоціненну допомогу і підтримку справі національного брендингу, яка стала пріоритетною для польського уряду на початку ХХІ століття. Проте історично склалася ситуація, що швидше перешкоджала, ніж допомагала реалізації цих функцій польською мовою. Популяризація мови поза межами польської держави вимагала покращення загального образу Польщі і поляків у світі та подолання стереотипу про складність польської мови. Для реалізації завдань мовної політики було створено ряд інституцій: Рада Польської Мови, Інститут Адама Міцкевича, Польський Інститут, Союз Польської Мови поза Кордонами Країни. Проте найбільш ефективною політика промоції польської мови виявилася не серед іноземців, а серед полонії та поляків за кордоном. Висновки. Наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття в наукових та управлінських колах Польщі усвідомлювали важливість популяризації мови у світі як компоненту національного брендингу. Проте, інституційна та фінансова підтримка популяризації польської мови виявилася досить слабкою. Це, безперечно, завдавало шкоди національному брендингу, оскільки не давало можливості залучити іноземців до польського мовноінформаційного простору і зробити мимовільними «агентами» польського бачення світу.en_US
dc.publisherВінниця: Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинськогоen_US
dc.relation.ispartofseriesІсторія;Вип. 31-
dc.subjectПольщаen_US
dc.subjectпольська моваen_US
dc.subjectнаціональний брендингen_US
dc.subjectполоніяen_US
dc.subjectмовноінформаційний простірen_US
dc.titleПопуляризація польської мови в світі в контексті національного брендингу наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.en_US
dc.typeArticleen_US
Располагается в коллекциях:Бібліографічні матеріали

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ В УКРАЇНІ.pdfСтаття у виданні Наукові записки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського219,84 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.