Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://r.donnu.edu.ua/handle/123456789/2316
Назва: | Тотальні інституції в політиці соціального контролю |
Інші назви: | Total institutions in the policy of social control |
Автори: | Ягунов, Дмитро |
Ключові слова: | соціальний контроль тотальні інституції карцерне суспільство девіанти, девіантна поведінка ресоціалізація, виправлення убезпечення суспільства глобалізація social control total institutions carceral society deviants deviant behavior resocialization correction social safety globalization |
Дата публікації: | 2020 |
Видавництво: | Дніпро: Видавництво «Грані» Науково-теоретичний альманах |
Серія/номер: | Політологія;Том 23 No 6–7, С. 65 - 74 |
Короткий огляд (реферат): | Стаття присвячена дослідженню соціального контролю та функціонуванню тотальних інституцій в політиці соціального контролю в умовах суспільства Постмодерну. Актуальність дослідження обумов-лена якісно новими тенденціями розвитку суспільства Постмодерну, де кримінальна юстиція дедалі більше перестає бути власне класичною юстицією у традиційному розумінні, і дедалі більше проявляє себе як політичний інструмент. У своєму дослідженні автор відходить від традиційного підходу щодо соціального контролю, який у світлі класичних поглядів здійснюється суспільством за «девіантами». Результати. Автор постулює, що у новій системі координат суспільства Постмодерну розширюється коло девіантів за рахунок потенційних (іноді навіть просто задекларованих) девіантів, а ключовими категоріями захисту суспільства стають не «злочин» та «справедливе й законне покарання», а більш глибокий та проникаючий соціальний контроль над значно більшими групами населення за допомогою формально незалежних інституцій. Зазначений вище процес характеризується тим, що чіткі кордони між такими закритими тотальними інституціями та неінституційними додатками розчиняються. Так само розчиняються кордони між згаданими вище «чесними громадянами» та «девіантами» (навіть злочинцями). Виявлено, що у сучасних умовах вже не суспільство здійснює соціальний контроль, а соціальний контроль здійснюється над суспільством з боку держави та навіть приватних суб’єктів, які мають національну або навіть транснаціональну владу. Висновки. У статті робиться висновок, що в умовах суспільства Постмодерну покарання та інші форми соціального контролю позбавлені традиційних цілей (включаючи «виправлення» або» перевиховання» девіантів). Суспільство перестає бути суб’єктом соціального контролю та перетворюються на його об’єкт, піддаючись впливу процесів net-widening, внаслідок чого суспільство Посмодерну набуває ознак карцерного суспільства, де національні системи соціального контролю (включаючи тотальні інституції) стають більш мобільними та набувають якісно нових форм, значущості та значення. |
Опис: | Стаття у науково-технічному альманаху "Грані" |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://r.donnu.edu.ua/handle/123456789/2316 |
Розташовується у зібраннях: | Бібліографічні матеріали |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Total institutions in the policy of social control.pdf | Стаття у науково-технічному альманаху "Грані" | 882,63 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.