ДИСЕРТАЦІЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ (на прикладі морської транспортної інфраструктури)

Abstract

У дисертації обґрунтовано теоретико-методичні підходи та розроблено науково-практичні рекомендації щодо забезпечення конкурентоспроможності транспортної інфраструктури в умовах євроінтеграції (на прикладі морської транспортної інфраструктури). Узагальнено наукові підходи до визначення поняття «транспортна інфраструктура», що дозволило ідентифікувати його як сукупність усіх видів транспорту і транспортних структур, функціонування яких спрямовано на створення сприятливих умов господарювання та формування організаційно-економічного механізму для забезпечення переміщення людей та вантажу, це дозволяє сформувати власний погляд на сутність транспортної інфраструктури, як об’єкта забезпечення її конкурентоспроможності. Запропоновано контур теоретичних засад забезпечення конкурентоспроможності транспортної інфраструктури, який ґрунтується на взаємозв’язку суб’єктів та об’єктів транспортної інфраструктури і представляє собою реалізацію завдань, принципів, методів та інструментів (фінансових, соціально-економічних, організаційних, технологічних, інформаційних). Обґрунтовано, що визначальною складовою транспортної інфраструктури є морська транспортна інфраструктура. Запропоновано авторське визначення поняття «морська транспортна інфраструктура», під яким доцільно розуміти сукупність транспортних засобів, колективних інженерно-технічних споруд та 3 об’єктів, будівель, систем та послуг, розташованих в межах акваторіально-територіального простору, а також нормативно-правове та ресурсне забезпечення, що виконує адміністративно-комерційні функції (планування, організація, координація, контроль, забезпечення фінансової й господарської діяльності об’єкта усіма ресурсами та технічними засобами). Зазначено, що морська транспортна інфраструктура є важливою частиною єдиної транспортної системи, яка займає важливе місце в національній економіці, оскільки виконує функцію транспортного вузла, що дозволяє забезпечити взаємозв’язок між морем та іншими видами транспорту, створюючи різноманітні економічні відносини між об’єктами та суб’єктами економічних відносин, тому інфраструктура морського транспорту відіграє ключову роль у розвитку економіки країни загалом та визначає конкурентоспроможність транспортної інфраструктури. У дисертаційній роботі на підставі агрегації інституціональних засад управління конкурентоспроможністю морської транспортної інфраструктури України за рівнями управління: мегарівень – міжнародні організації та інтеграційні об’єднання (запроваджують міжнародні конвенції); макрорівень – Уряд України та Міністерство інфраструктури України (реалізують закони, постанови, розпорядження, накази у сфері транспортної інфраструктури, а також формують та реалізують стратегії розвитку); мезорівень – ДП «Адміністрація морських портів» (застосовує кодекси, закони, постанови, накази у сфері морської транспортної інфраструктури, а також морську доктрину та стратегію розвитку морських портів України); мікрорівень – Адміністрація окремого морського порту (розробляє та використовує регламентну документацію порту – статут, внутрішні положення, накази та розпорядження, антикорупційні програми порту, стратегії розвитку порту тощо), обґрунтовано необхідність: узгодження національного законодавства з європейськими вимогами; приведення адміністративних та правових норм до стандартів ЄС; остаточної ратифікації Україною нормативно-правових актів ЄС щодо порядку морського транспортування, які забезпечать підвищення конкурентоспроможності морської транспортної інфраструктури України. За допомогою кластерного аналізу сформовано 5 груп країн за ступенем конкурентоспроможності морської транспортної інфраструктури: 1 група – «найрозвинутіша МТІ» (Бельгія, Велика Британія, Франція, Іспанія, Німеччина, Нідерланди); 2 група – «добре розвинута МТІ» (Данія, Швеція, Фінляндія); 3 група – «розвинута МТІ» (Греція, Італія); 4 група – «помірно розвинута МТІ» (Естонія, Ірландія, Латвія, Литва, Мальта, Португалія, Польща, Словенія, Хорватія); 5 група – «слабо розвинута МТІ» (Болгарія, Кіпр, Румунія, Україна). Встановлено, що для України найбільший стратегічний інтерес в умовах євроінтеграції становить досвід розвитку МТІ країн-лідерів, тобто країн 1-ї групи. Розроблено та застосовано алгоритм оцінки конкурентоспроможності морської транспортної інфраструктури України та європейських 1-ї групи (Бельгія, Велика Британія, Франція, Іспанія, Німеччина, Нідерланди), який являє собою логічну послідовність етапів (визначення мети оцінювання; обґрунтування вибору країн-конкурентів; формування системи параметрів впливу на конкурентоспроможність МТІ; стандартизація окремих показників; розрахунок коефіцієнтів вагомості та вагового коефіцієнта; розрахунок інтегрального показника; моделювання інтегрального показника; визначення внутрішніх детермінантів впливу на конкурентоспроможність МТІ України; обґрунтування результативного показника «ефективність морських послуг»; побудова кореляційно-регресійної моделі; узагальнення результатів, за допомогою кореляційних коефіцієнтів детермінації; формування ефективного управлінського рішення щодо забезпечення конкурентоспроможності морської транспортної інфраструктури України). Визначено, що, лідерами за оцінкою інтегрального показника конкурентоспроможності морської транспортної інфраструктури є: Велика Британія (7,95), Німеччина (7,76) та Іспанія (6,94). Україна має найнижчий показник (4,99). 5 Сформовано конфігурацію стратегічних напрямів підвищення конкурентоспроможності морської транспортної інфраструктури, яка ґрунтується на виділенні чотирьох стратегічних векторів: удосконалення інституційно-правового забезпечення функціонування морської транспортної інфраструктури; оптимізація розвитку морської транспортної інфраструктури України; покращення інформаційної логістики та підвищення загального рівня інформатизації портової діяльності; забезпечення екологічної безпеки у сфері морської транспортної інфраструктури. Визначено передумови формування, здійснено оцінку характеристик та проведено регресійний аналіз центрів розвитку морської транспортної інфраструктури України (Одеський, Миколаївський, Азовський, Дунайський), що дозволило сформулювати напрями підвищення конкурентоспроможності кожного окремого центру розвитку морської транспортної інфраструктури України. Удосконалено механізм реалізації стратегічних напрямів підвищення конкурентоспроможності морської транспортної інфраструктури, який складається з ключових площин: методологічна площина (принципи, функції, методи); організаційно-ресурсна площина (інституціональне, організаційне, фінансове, технологічне, інформаційне, соціально-економічне забезпечення); операційна площина, що включає: розробку та прийняття програм розвитку МТІ України та заходів з реалізації розроблених програм на всіх рівнях управління (мега, макро, мезо, мікро); оцінку реалізації стратегії підвищення конкурентоспроможності морської транспортної інфраструктури України.