ТЕКСТОТВІРНА ФУНКЦІЯ ТОПОПОЕТОНІМІВ У РОМАНАХ ІРЕН РОЗДОБУДЬКО ТА ГАЛИНИ ВДОВИЧЕНКО

Abstract

У статті проаналізовано різноманітні вияви текстотвірної функції топопоетонімів у романах Ірен Роздобудько та Галини Вдовиченко. Топопоетонімні одиниці постають складовими елементами поетонімосфери твору, створюючи його геопросторову домінанту, крім того, вони є стилістично маркованими, естетично навантаженими. Топопоетоніми слугують важливим компонентом структури ідіостилю письменниць, який характеризує життєпис персонажів, зокрема простір, у якому вони знаходяться. Проте ці види поетонімів можуть змінювати своє основне призначення, допомагаючи схарактеризувати персонажа, висвітлити риси його характеру, внутрішній стан тощо. Метою дослідження є аналіз виявів текстотвірної функції топопоетонімів у романах Ірен Роздобудько та Галини Вдовиченко, що передбачає розв’язання таких завдань: виділити топопоетоніми у текстах; скласифікувати їх за виявами текстотвірної функції; розкрити їхнє смислове навантаження. Об’єктом дослідження є топопоетонімія романів Ірен Роздобудько «Якби», «Я знаю, що ти знаєш, що я знаю» та Галини Вдовиченко «Пів’яблука», «Бора», а предметом — роль топопоетонімних одиниць у сюжеті твору. В роботі використано метод аналізу, описовий та контекстуально-інтерпретаційний методи. Серед топопоетонімів досліджуваних романів нами зафіксовано 143 онімні одиниці 15 розрядів. Зроблено висновки про те, що топопоетонімія дозволяє створити своєрідну художню систему, базуючись на якій авторки творять власну онімну географію. Топопоетоніми, що функціонують у текстах, реалізують свої прагматичні можливості, отримують різноманітне смислове навантаження.