Демографічна стійкість суспільства як основа економічного розвитку

Abstract

У даній статті проаналізовано вплив змін чисельності та структури населення, спричинених природним та механічним рухом, на масштаби національного виробництва. Охарактеризовано зазначені взаємозалежності з огляду на необхідність поліпшення системи публічного адміністрування та підвищення рівня громадського добробуту. Обґрунтовано необхідність інтродукції категорії демографічної стійкості до національної макроекономічної стратегії. Досліджено, систематизовано та розвинуто теоретико-методологічні підходи до визначення категорії демографічної стійкості та окреслено її роль у акселерації процесів ендогенного економічного зростання в умовах глобалізації. Доведено, що на зміну обсягу ВВП чинить вплив множина природних (загальна чисельність та щільність населення, частка економічно активного населення у загальній структурі, рівні народжуваності та смертності, середня очікувана тривалість життя тощо) та механічних (характер і динаміка міграції, рівень кваліфікації мігрантів тощо) факторів. Визначено, що досягнення стійкого і прогнозованого стану соціального середовища та інтеграція демографічних змінних до моделі виробничої функції має підвищити результативність національного виробництва.