Перспективи впровадження фіскальних правил в Україні та їх інституційне забезпечення

Abstract

Вступ. Україна має проциклічну фіскальну модель відповідно до її впливу на економічний цикл та економічну динаміку, яка не дозволяє сформувати потенціал стабілізації соціально-економічної ситуації. Вітчизняна фіскальна політика сприяла циклічним коливанням та поглибленню негативних явищ як на етапі економічного підйому напередодні кризи, так і у посткризовий період. Мета статті – визначення напрямів, інструментів та необхідного інституційного забезпечення підвищення фіскальної гнучкості в Україні, виявлення умов та перспектив ефективного впровадження фіскальних правил як основного інструменту збільшення контрциклічного потенціалу фіскальної політики. Методологія. Основними інструментами інституціоналізації підвищення фіскальної гнучкості через розширення фіскального і функціонального просторів є впровадження комплексу фіскальних правил із посиленням їх контрциклічної спрямованості. Для публічних фінансів України впровадження такого механізму викликає необхідність відповідей на низку питань, серед основних з них є визначення оптимального часу для впровадження; складу фіскальних показників, що підлягають таргетуванню; масштабу покриття ними публічних фінансів. Основним методом є аналіз досвіду впровадження фіскальних правил у світі. Результати. Упровадження механізму фіскальних правил в Україні доцільно здійснити після реформування основних проблемних сфер – податкової і пенсійної, за умови виконання умов підписаного із МВФ Меморандуму протягом 2-3 років. Як фіскальні агрегати для таргетування, доцільно застосовувати їх комплекс – боргове або балансове правило, а також правило витрат. Перспективним є застосування найбільш широкого підходу до покриття фіскальними правилами агрегатів на рівні публічних фінансів.