Abstract:
Стаття присвячена проблемі відмови матері від власної новонародженої дитини. Зазначено, що цей феномен виступає однією із форм порушення материнської поведінки жінки. На підставі аналізу літературних джерел
було виявлено наступні чинники, які обумовлюють процес прийняття
жінкою рішення про відмову від власної дитини одразу після її народження: небажана та непланована вагітність, несприятливий дитячий
комунікативний досвід, наявність у структурі особистості таких жінок
специфічних індивідуально-психологічних рис, соціально-економічний
чинник, ситуація народження дитини з різними вадами розвитку. На
підставі результатів власного експериментального дослідження, метою
якого було виявлення психологічних особливостей вагітних жінок, які
висловлюють намір відмовитися від власної дитини одразу після її народження, встановлено, що характерними особливостями психоемоційного стану більшості з таких жінок є високий рівень нервово-психічного
напруження на тлі поганого самопочуття, зниження загальної активності та настрою. Окрім цього у таких жінок відмічається емоційна нестабільність, дратівливість, відсутність вольового контролю над власними бажаннями, потребами, діями та поведінкою в цілому, відсутність
навичок ефективного спілкування. Відзначено, що характерним для
більшості з таких жінок є наявність деструктивних мотивів, які відображають наявність високого рівня суб’єктивної тривожності відносно
виникнення можливих фінансових труднощів, пов’язаних із народженням дитини, пріоритету інших цінностей над сімейними цінностями,
егоїстичними тенденціями, низьким рівнем психологічної готовності.
