Abstract:
Стаття присвячена дослідженню структурних особливостей іменникових трикомпозитів у середньоверхньонімецькій мові. Дослідження базується на корпусі лексичних одиниць, отриманих методом суцільної вибірки із тлумачних словників середньоверхньонімецької мови М. Лексера та Бенеке, Мюллер, Царнке (357 одиниць). У статті систематизовано лексемний склад трикомпонентних іменників, а також визначено місце цих одиниць у загальному словниковому складі середньоверхньонімецької мови. У процесі дослідження структурних особливостей іменникових трикомпозитів у середньоверхньонімецькій мові проведений аналіз специфіки їхньої внутрішньої організації з огляду на комплексний характер одного збезпосередніх складників, морфемний склад конституентів та закономірності появи з’єднувального елемента. Доведено, що домінувальноюмоделлю трикомпонентних іменників усередньоверхньонімецькій мові є повноскладні детермінативні трикомпозити, утворені бездопомоги з’єднувальних елементів за типом підрядного зв’язку.
