Abstract:
Метою наукової публікації є обґрунтування організаційно-економічного механізму функціонування туристичної індустрії держави та розробка практичних рекомендацій щодо активізації розвитку туризму з використанням відповідних методів, важелів та інструментів. У статті акцентовано увагу на тому, що успіх розвитку туризму залежить від сприйняття та підтримки галузі на національному, регіональному та глобальному рівнях, що заохочується шляхом формування політики розвитку туризму, від ефективності реалізації якої залежить перетворення туристичної галузі на дієвий чинник соціально-економічного розвитку, просування національної культури та формування привабливості країн, а впровадження організаційно-економічного механізму успішного ведення туристичного бізнесу, як ключове завдання стратегічно-орієнтованої державної політики, – це важливий шлях розв’язання системних проблем у туристичній сфері. Обґрунтовано організаційно-економічний механізм функціонування туристичної індустрії держави, де взаємодія між відповідними інституціями національного, регіонального та міжнародного рівнів здійснюється на засадах партнерства та співробітництва, на основі фінансового забезпечення, у межах діючого правового законодавства, ратифікованого державами з урахуванням вимог міжнародного права та з використанням форм, методів, важелів й інструментів реалізації туристичної політики. Виокремлено три типи моделей державного регулювання туризму, обґрунтовано, що саме «європейська» модель є найбільш прийнятною для України. Доведено, що дотримання високого рівня конкурентоспроможності туристичної індустрії забезпечується, в першу чергу, шляхом використання інструментів у напрямку формування сприятливих умов для залучення інвестицій у туристичну галузь країн. Запропоновано заходи щодо активізації розвитку туризму на державному рівні з використанням відповідних методів, важелів, інструментів, інформаційного та організаційного забезпечення реалізації туристичної політики.
