Abstract:
У процесі досягнення Україною Цілей сталого розвитку та побудови Індустрії 4.0, що
супроводжується глобальною цифровою трансформацією (діджиталізацією) всіх суспіль-
них сфер діяльності, таке поліфункціональне та багатоаспектне явище, як корупція, наразі
становить серйозну загрозу всім суспільним відносинам, серед яких трудові відносини не є
виключенням. Вона обумовлює зниження рівня продуктивності праці активних підпри-
ємств-роботодавців, продукує прояви стигми, мобінгу, булінгу у трудових відносинах,
особливо по відношенню до працівників-викривачів корупції та ін.
Метою статті є уточнення змісту одного з основних елементів комплаєнсу у трудових
відносинах – антикорупційного комплаєнсу – з використанням синергетичного підходу, що
характеризується поєднанням наук трудового права й економіки праці, а також висвітлення
проблематики регулювання цих відносин і розроблення пропозицій щодо вдосконалення
чинного антикорупційного законодавства у сфері праці у світлі цифровізації України та
досягнення сталого розвитку. Об‟єктом дослідження виступають трудові відносини щодо
забезпечення та підтримки антикорупційного комплаєнсу на підприємствах та система анти-
корупційного законодавства, у тому числі у сфері праці, в Україні та за кордоном, що регу-
лює ці відносини. Основним методологічним підходом дослідження є синергетичний, що ха-
рактеризується поєднанням наук трудового права й економіки праці.
Обґрунтовано недостатню визначеність і малодослідженість правової та економічної
природи таких категорій, як комплаєнс і антикорупційний комплаєнс, які ще не є сталими
для понятійних апаратів економіки праці та більшою мірою трудового права.
На основі теорії трудового права й економіки праці надано характеристику антико-
рупційного комплаєнсу у трудових відносинах як умови праці та умови трудового догово-
ру. Виявлено проблемні питання реалізації та регулювання трудових відносин у сфері ан-
тикорупційного комплаєнсу: низький рівень позитивного сприйняття антикорупційної
комплаєнс-політики у трудових відносинах насамперед керівництвом активних підпри-
ємств; існування негативних стереотипів по відношенню до працівників-викривачів коруп-
ції; відсутність чіткої методології вимірювання рівня цифровізації державних процесів, що
гальмує дослідження впливу діджиталізації на посилення антикорупційної боротьби та ін. З
метою вирішення зазначених проблемних питань пропонується доповнення Розділу Х
«Трудова дисципліна» КЗпП України, який регламентує внутрішній трудовий розпорядок
на підприємстві, в установі чи організації, нормами про нові трудові права та обов‟язки
сторін трудових відносин, які безпосередньо пов‟язані з протидією корупції.
