Abstract:
На підставі аналізу джерел простежені зміни в мис-
тецькому житті Донбасу в залежності від просування
на схід нацистської армії та окупації території регіону.
З’ясовано, що сформований напередодні війни на
Донбасі культурний простір мав певний мобілізаційний
потенціал. Основними формами патріотичної пропа-
ганди та агітації стали виступи мобільних музично-
драматичних та театральних колективів у військових
частинах, шпиталях, видання антинацистських пісень
місцевих композиторів, плакатна пропаганда. Реперту-
ар та художній контент змінювалися з пролетарсько-
інтернаціонального на патріотичний, зокрема україн-
ський. З’ясовано, що активна патріотична самооргані-
зація культурних діячів Донбасу певною мірою сприяла
припиненню паніки, мобілізовувала працівників підпри-
ємств, чого не можна сказати про місцеве керівництво.
Загальнорадянська практика евакуації населення та
культурних установ за остаточним принципом на по-
чатку війни обумовила безпорадність та прорахунки
місцевої влади у проведенні системної підготовки до
евакуації закладів культури та їх колективів на Донба-
сі. Це зумовило втрату частини культурних цінностей
регіону ще на початку війни, стала причиною залишення
великої кількості культурної інтелігенції на окупованій
території.
