У статті з’ясовано тенденції, що спостерігалися в жанрі притчі в українській поезії 60-80-х років ХХ століття. На матеріалі притч Д.Павличка, О.Підсухи, Б.Олійника, Ліни Костенко виявлено поглиблення філософічності в жанрі, відмову авторів від експліцитно вираженої моралі, відкритого дидактизму.