У статті розкрито сутність криз та кризових явищ в розвитку соціально-економічної системи, охарактеризовано її види, причини та наслідки. Застосовано методи індукції та дедукції (для дослідження категорій «криза», «економічна криза»); методи аналізу, синтезу та порівняльного аналізу (для оцінки трактувань змісту поняття «криза»); метод системного аналізу та узагальнення (для дослідження причин та наслідків економічної кризи) тощо. В статті визначено, що в сучасній науково-економічній літературі існує велика кількість суперечливих поглядів щодо визначення змісту поняття «криза». Обґрунтовані три основні наукові напрямки визначення поняття «криза», «економічна криза»: криза виконує руйнівну функцію, що призводить до загрози життєздатності системи; криза руйнує, що призводить до подальшого розвитку і переходу до іншого якісно нового стану існування; криза є порушенням рівноваги. Визначено, що виділяють два різновиди економічної кризи: фінансова криза; енергетична криза. Сформульовано етапи характерних проявів кризи в економіці України: етап морфогенезу національної соціально-економічної системи (НСЕС) (1991-1995 рр); етап економічної біфуркаційності НСЕС (1996-2002 рр.); етап економічних флуктуацій в ендогенній моделі зростання НСЕС (2003-2008 рр.); етап економічного падіння (2009- донині). Подальші дослідження будуть спрямовані на розробку рекомендацій щодо формування механізму антикризового управління, спрямованого на уникнення та запобігання кризових фаз з метою мінімізації негативних наслідків.