Abstract:
Образні імена-характеристики традиційні для використання
власних назв у ролі високих метафор, урочистого вторинного
іменування відомої особи. Їх влучність помічена давно і спирається на
Аристотелеву теорію риторики, що містила орієнтацію на
інтелектуальну насолоду, яку оратор має викликати у слухачів. Це
насолода ясності, пізнання і подивування, що йде від знання та
упізнавання відомих для себе речей. У середньовічній культурі таке
іносказання свідчило про спроможність розуму до неопредмеченого
мислення.
