Короткий опис(реферат):
У статті обґрунтовано, що при вивченні концепцій безпеки необхідно принципово змінити онтологічну парадигму –
перейти від монізму в поясненні співвідношення матеріального і духовного як
складових універсуму до плюралізму, що дозволяє представляти будь-яке явище
як органічне поєднання і діалектичне сполучення матеріального й ідеального, коли
за певних умов має місце пріоритетний розвиток одного з них, та обґрунтувати
необхідність формування нової концепції всеосяжної «широкої» безпеки, за якої
середовище, в якому перебуває суб’єкт, дозволить йому приймати і реалізовувати
рішення згідно зі своїми цілями, спрямованими на прогресивний розвиток.
