Abstract:
У статті на прикладі новелістики Євгенії Кононенко простежується проблема
реалізації автора в художньому творі. Особлива увага зосереджена на формах
виявлення авторської свідомості та шляхах її репрезентації. Виявлено особливості
суб’єктної організації художніх текстів, закономірності побудови та розгортання
оповіді залежно від типу наратора. Доводиться, що епічний твір являє собою
гетерогенне множинне утворення, яке постає поліфонічною структурою, що може
включати в себе певну кількість голосів або планів, які групуються навколо образу
автора.