Abstract:
У статті виявлено діалогічну позицію Бориса Олійника, що була
експлікована у віршах за допомогою звертань, присвят, розмовних
інтонацій. Встановлено, що автор вступав у діалог із багатьма
адресатами: Богом, усім світом, Європою, слов’янами, сербами,
Україною, народом, учителями, друзями, рідними, однодумцями й
опонентами. Найбільше віршів і щиросердних звірянь поет присвятив
матері, яка змушена була після загибелі чоловіка в роки Другої
світової війни сама виховувати сина.
