Мовносоціумна обʾєктивно-дискурсивна мотивова- ність прескрипцій

Abstract

З’ясовані особливості сучасних дискурсивно-правописних практик, що у своїй цілісній множині визначувані необхідністю: 1) зберегти тяглість функційного статусу прескрипцій із виявом їхнього кількісного та якісного регулятивно-інституційного використання; 2) об’єд- нати різні стихії стандартизації й кодифікації тих чи тих графем, сполук слів, морфологічних і синтаксичних форм; 3) обґрунтувати об’єктивний мовносоціумний статус національно-су- спільних прескрипцій; 4) кумулятивно відбити нормативні тенденції використання форм, конструкцій; 5) максимально зреалізувати об’єктивні параметри нормативних тенденцій у синхронному вимірі. Скваліфіковано статус семантичних чинників мотивації сучасної іменниково-морфоло- гічної норми із простеженням її співвідносности і/чи неспіввідносности зі словотвірними маркерами, лексико-граматичними чинниками.