Аннотации:
Метою роботи є характеристика сучасного стану наукового розроблення
проблеми визначення теоретико-методологічних підходів до дослідження
системи адміністративних актів. Досягнення мети цієї статті вимагає застосування сукупності загальних і спеціальних методів наукового пізнання, таких
як діалектичний метод, історико-правовий метод, метод порівняльного правознавства, метод моделювання, що дало змогу з’ясувати еволюцію юридичної
думки щодо сутності та значення адміністративного акту в сучасних умовах.
До визначальних характеристик адміністративного акта як правового інституту,
з урахуванням доктринальних актів Ради Європи, Європейської комісії та Європейського суду з прав людини, віднесено: 1) індивідуальний характер; 2) реалізується в межах здійснення повноважень органами публічної влади; 3) має
характер прямої дії та правомірно або неправомірно стосується прав, свобод
та інтересів приватних осіб; 4) не є актом, що виконується під час здійснення
судових функцій. Зроблено висновок, що розуміння категорії адміністративного
акта у вітчизняній адміністративно-правовій традиції характеризується відсутністю єдності теоретико-методологічних досліджень щодо визначення її ролі
й місця у догматиці науки адміністративного права. Наголошено, що наявність
суперечливих тлумачень одного й того самого поняття пояснюється передусім історичними особливостями становлення українського адміністративного
права. Виділено нормативні та адміністративні акти як інструменти діяльності
публічної адміністрації; при цьому адміністративний акт розуміється як будьяке розпорядження (рішення) суб’єкта публічної адміністрації, спрямоване на
регулювання окремого (конкретного) випадку у сфері публічного адміністрування, що веде до виникнення, зміни та припинення публічно-владних правовідносин.
