Abstract:
У статті досліджено процес становлення та розвитку механізму оподаткування сільськогосподарських підприємств України; виявлено відповід-
ність цього механізму податковому потенціалу платників; розроблено концептуальні засади щодо вдосконалення податкового законодавства
із урахуванням інтересів стейкхолдерів. Проведено ретроспективний аналіз процесу розвитку механізму сплати податків сільськогосподарськи-
ми підприємствами України; виокремлено три його етапи та визначено вплив кожного з них на рівень рентабельності підприємств. Завдяки
даному аналізу виявлено, що починаючи з 1999 р. в Україні введено спеціальні механізми оподаткування сільськогосподарських товаровиробників.
Спочатку вони проявляються у формі фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП) і спеціального режиму сплати ПДВ, а у 2015 р., майже
не змінюючи сутності, трансформуються у сплату єдиного податку 4 групи, котрим зараз користується переважна більшість підприємств
галузі. Дана ситуація яскраво показує недосконалість сучасного механізму оподаткування аграріїв, адже будь-які податкові преференції повинні
змінюватися та переглядатися щонайменше кожні 5 років, інакше вони призведуть до викривлення економічної кон’юнктури. На основі макро-
економічного аналізу виявлено недоліки сучасного режиму оподаткування, що проявляються у відсутності диференціації платників податків за
обсягом доходу. У результаті дослідження розроблено концепцію механізму оподаткування аграріїв, що ґрунтується на визначених принципах,
меті, завданнях і передбачає застосування диференційованого підходу до оподаткування платників. Також для кожної категорії (великі, середні
та малі підприємства) визначено власний механізм стягнення податків.
