Abstract:
У статті досліджено проблематику посилення соціального діалогу як механізму підтрим-ки проєвропейських трудоправових реформ в Україні у світлі концепції гідної праці.
Метою цієї статті є виявлення деяких соціально-економічних, політико-правових та ін-ших передумов недостатньої ефективності соціального діалогу в Україні; розробка пропози-цій щодо удосконалення чинного законодавства про працю, що регулює колективні трудові відносини з питань поліпшення умов праці та посилення соціальної злагоди й соціальної спра-ведливості між сторонами цих відносин в умовах впровадження проєвропейських трудопра-вових реформ у світлі ідеї гідної праці.
Проведений авторами аналіз чинного законодавства про працю, про колективні договори і угоди, спеціальної юридичної літератури про соціальний діалог дав змогу виявити деякі со-ціально-економічні, політико-правові та інші передумови недостатньої ефективності соці-ального діалогу в Україні (економічні та соціальні зміни, процеси децентралізації, недоскона-лість нормативно-правового регулювання соціального діалогу тощо).
Основними результатами цього дослідження є висновки та пропозиції щодо: необхідно-сті спрощення системи визнання (реєстрації) профспілок; перегляду критеріїв репрезента-тивності профспілок та їхніх союзів, роботодавців та їхніх об’єднань у такий спосіб, щоб вони відповідали сучасним економічним і соціальним змінам в країні; важливості розробки механізмів співробітництва тристоронніх соціально-економічних рад різних рівнів у засідан-нях колегіальних органів центральних і місцевих органів виконавчої влади, а також механізмів впровадження / врахування тристоронніх домовленостей і забезпечення Урядом зворотного зв’язку на виконання рекомендацій органів соціального діалогу та доповнення відповідними новими нормами Закону України «Про соціальний діалог».
Авторами також запропоновано передбачити у законодавстві про соціальний діалог но-вий правовий засіб соціального діалогу – прийняття соціальних пактів сторонами соціального діалогу насамперед на національному рівні, що дасть змогу провести більш якісно реформи у сфері зайнятості і працевлаштування, оплати праці, охорони праці, які викликають широкий суспільний резонанс.
