Abstract:
В статті узагальнено соціально-економічні та поведінкові підстави формування
концепції дистанційного HR-менеджменту: економічні вигоди та технічні можливості
дистанційної роботи, вподобання працівників щодо залишення дистанційного формату
роботи в постпандемічному світі, вихід на ринок праці покоління Z та Інтернет-
покоління, які розглядають можливість переважно альтернативної зайнятості (гіг-
зайнятість та фрілансинг). Запропоновано концептуальну формулу успішності
дистанційного менеджменту, за змінними якої визначено основні проблеми та виклики
дистанційного HR-менеджменту. Визначено основні функціональні завдання
дистанційного HRМ в цифровій економіці.
