Короткий опис(реферат):
У дослідженні проаналізовано шляхи розвитку й трансформації української версії
інституту парламентаризму. Систематизовано вітчизняний та зарубіжний політологічний
досвід досліджень функціонування парламентаризму, партійних фракцій в ньому у контексті
сталих та перехідних демократій. Робляться висновки, що політичні партії та їх
парламентські фракції здебільшого виконують функції організації законотворчої діяльності,
а не фундаментом її ефективної діяльності. Також, в умовах перехідного стану політичної
системи саме парламентаризм має стати центральним елементом політичного консенсусу,
оскільки саме законодавча гілка влади трансформованих суспільств є точкою поєднання
переважної більшості політичних та інших інтересів.
