У статті проаналізовано дієслівний головний компонент безособового речення української мови в аспекті між’ярусних співвідношень, зокрема встановлено, що його семантико-синтаксичним корелятом є предикат стану; визначено диференційні лінгвальні параметри та семантичну типологію віддієслівних предикатів стану в безособовому реченні української мови; проаналізовано та зіставлено значеннєву специфіку предикатів стану, виражених одноособовими дієсловами та особовими дієсловами в безособовому вжитку.