Дослідження присвячене аналізу синтаксичних фразеологізмів у складі лінгвоперсонологійного портрету видатного українського письменника Михайла Коцюбинського. Виділено моделі фразеологізованих речень, ужиті в текстах письменника; установлено їх семантику; визначено абсолютну частоту вживання з урахуванням розмежування з омонімічними нефразеологізованими реченнями. Дослідження виконано на матеріалі корпусу текстів Михайла Коцюбинського. Синтаксичні фразеологізми в художніх текстах і листах письменника є яскравими засобами експресивного синтаксису, за допомогою яких автор передає передусім оцінне, модальне або заперечне значення. Він використовує 19 моделей синтаксичних фразеологізмів, з-поміж яких найбільш продуктивними виявилися Не до N2 Copf, Ну і/й N1 Copf, От (N3) і/й N1/Adj/Advpraed Copf і Що за N1 Copf,. Переважають речення з двочленним стрижневим компонентом. Різнотипність виявлених моделей синтаксичних фразеологізмів у проаналізованому матеріалі є одним із свідчень багатства синтаксису письменника, зв‘язку з розмовним народним мовленням, виявом експресивності та емоційності викладу. Вибірковість уживання фразеологізованих речень дає змогу кваліфікувати їх як маркери мовлення особистості. Синтаксичні фразеологізми є багатофункційними одиницями, у текстах Михайла Коцюбинського вони виконують експресивну, фатичну, коректувальну й аргументативну функції.