Узагальнення науково-практичних передумов для розвитку сучасного суспільства зафіксувало зростання його інтелектуалізації та конективності, що зумовлює істотне нарощування складності та невизначеності процесу лінійного управління інноваціями. Пошук у загальносвітовій теорії та практиці інноваційного розвитку альтернативного підходу поставив на цю позицію нелінійну парадигму інноваційного менеджменту, яка базується на концептах співтворчості та полісуб’єктності сучасної інноваційної діяльності.