Кредиторська заборгованість, зокрема, заборгованість перед постачальниками та підрядниками є вагомою складовою позикового капіталу як джерела фінансування будь-якого підприємства. Ефективне управління нею передбачає оптимізацію розміру і структури, що неможливо без усвідомлення менеджерами-практиками сутності дефініції. З урахуванням впливу кредиторської заборгованості на фінансові показники суб’єкта господарювання та його діловий імідж у цілому, дослідження її сутності є актуальним. Дотепер невирішеним залишається питання єдності трактування кредиторської заборгованості у наукових дискусіях та облікових регламентах, що негативно позначається на ефективності менеджменту на мікрорівні. Метою статті є дослідження економічного змісту кредиторської заборгованості у роботах вітчизняних вчених і нормативних регламентах з точки зору визначення її впливу на ефективність управління. В роботі наданий критичний аналіз праць вітчизняних науковців щодо досліджень кредиторської заборгованості та здійснено порівняльний аналіз національних і міжнародних регламентів щодо її обліку. За результатами дослідження ідентифікована проблема відсутності єдиного трактування поняття кредиторської заборгованості у вітчизняних облікових регламентах як фактор, що утруднює ефективне управління розрахунками із постачальниками та підрядниками. Також виявлені такі проблемні моменти управління кредиторською заборгованістю: відсутність окремого нормативно-правового акту регулювання обліку кредиторської заборгованості в Україні, розбіжності у трактуванні термінів, визнанні, класифікації, оцінці заборгованості у вітчизняних та міжнародних облікових стандартах. Для вирішення ідентифікованих проблем запропоновано застосування міжнародних стандартів в якості обов’язкових для всіх суб’єктів господарювання в Україні. Напрямом подальших досліджень визначено пошук шляхів вдосконалення процесу управління кредиторською заборгованістю.