Суть розробки, основні результати:
Стаття присвячена проблематиці правового регулювання юридичної відповідальності робото-
давця у сфері інтелектуальної діяльності в умовах запровадження концепції гідної праці, а також
розробці пропозицій щодо його удосконалення.
Аргументовано, що юридична відповідальність роботодавця за трудовим правом (а саме, мате-
ріальна відповідальність, що включає в себе і відшкодування роботодавцем немайнової (моральної)
шкоди, заподіяної працівнику) у сфері інтелектуальної діяльності і власності є важливим засобом
гарантування права на гідну творчу працю працівника, зокрема права на: 1) справедливу, своєчасну
і в повному обсязі винагороду за створений службовий витвір, корисний винахід, внесення раціоналі-
заторської пропозиції, 2) охорону та захист результатів інтелектуальної, творчої діяльності його
як суб’єкта авторських повноважень.
Виявлено деякі прогалини й недосконалість трудового законодавства щодо юридичної відпові-
дальності в трудовому праві роботодавця у сфері інтелектуальної діяльності і власності, а саме:
1) відсутність регулювання нормами Кодексу законів про працю України такої угоди про працю, як
«службовий авторський договір», з чітким розподілом прав інтелектуальної власності, створеної
під час перебування працівника у трудових відносинах; оформлення разового трудового завдання на
створення службового витвору; 2) невідповідність сучасним умовам розвитку інформаційного сус-
пільства норм трудового законодавства про порядок нарахування і виплати винагороди працівнику
за результат інтелектуальної, творчої діяльності.
На підставі вищезазначеного запропоновано у чинному Кодексі законів про працю України перед-
бачити окрему Главу «Інтелектуальна, творча праця», в якій слід закріпити сучасні чіткі правові
механізми щодо: 1) нарахування й виплати справедливої, своєчасної та в повному обсязі винагороди за
створений службовий витвір, корисний винахід, внесення раціоналізаторської пропозиції, 2) охорони
й захисту результатів інтелектуальної творчої діяльності. Зазначене буде сприяти створенню для
працівників із творчими здібностями більш гідних умов праці, а для роботодавців і суспільства зага-
лом – підвищенню рівня інноваційного розвитку.