Стаття присвячена проблематиці правового регулювання юридичної відповідальності робото- давця у сфері інтелектуальної діяльності в умовах запровадження концепції гідної праці, а також розробці пропозицій щодо його удосконалення. Аргументовано, що юридична відповідальність роботодавця за трудовим правом (а саме, мате- ріальна відповідальність, що включає в себе і відшкодування роботодавцем немайнової (моральної) шкоди, заподіяної працівнику) у сфері інтелектуальної діяльності і власності є важливим засобом гарантування права на гідну творчу працю працівника, зокрема права на: 1) справедливу, своєчасну і в повному обсязі винагороду за створений службовий витвір, корисний винахід, внесення раціоналі- заторської пропозиції, 2) охорону та захист результатів інтелектуальної, творчої діяльності його як суб’єкта авторських повноважень. Виявлено деякі прогалини й недосконалість трудового законодавства щодо юридичної відпові- дальності в трудовому праві роботодавця у сфері інтелектуальної діяльності і власності, а саме: 1) відсутність регулювання нормами Кодексу законів про працю України такої угоди про працю, як «службовий авторський договір», з чітким розподілом прав інтелектуальної власності, створеної під час перебування працівника у трудових відносинах; оформлення разового трудового завдання на створення службового витвору; 2) невідповідність сучасним умовам розвитку інформаційного сус- пільства норм трудового законодавства про порядок нарахування і виплати винагороди працівнику за результат інтелектуальної, творчої діяльності. На підставі вищезазначеного запропоновано у чинному Кодексі законів про працю України перед- бачити окрему Главу «Інтелектуальна, творча праця», в якій слід закріпити сучасні чіткі правові механізми щодо: 1) нарахування й виплати справедливої, своєчасної та в повному обсязі винагороди за створений службовий витвір, корисний винахід, внесення раціоналізаторської пропозиції, 2) охорони й захисту результатів інтелектуальної творчої діяльності. Зазначене буде сприяти створенню для працівників із творчими здібностями більш гідних умов праці, а для роботодавців і суспільства зага- лом – підвищенню рівня інноваційного розвитку.