Досліджено теоретичні і практичні аспекти діагностики платоспроможності у короткостроковому та довгостроковому періодах у контурі базових концепцій міжнародних стандартів фінансової звітності: концепції безперервної діяльності та концепції збереження фінансового капіталу з урахуванням оновлених вимог для відкриття впровадження у справі про банкрутство згідно Кодексу України з процедур банкрутства. Запропоновано аналітичний інструментарій та аналітичні процедури при діагностиці платоспроможності на основі потенційних грошових потоків, позитивного потенційного чистого грошового потоку, які знаходять відображення у робочому капіталі, наявності власних оборотних коштів, фінансових коефіцієнтах мобільності та забезпечення, коефіцієнті концентрації власного капіталу. Виходячи зі значимості цих показників у діагностиці своєчасного виявлення неспроможності виконання своїх зобов’язань висунуто пропозицію щодо уніфікації їх розрахунку, єдиної термінології у їх назви у діючих методиках фінансового аналізу затверджених органами виконавчої влади.