Abstract:
У статті проаналізовано вірші-орації, сюжетна основа яких зосереджена навколо біблійної тематики. Цей аспект представлений у працях І. Франка, В. Перетца, М. Грушевського, Д. Чижевського, В. Шевчука, Л. Ушкалова та інших учених, які вивчають явище питомої релігійності у поезії Бароко. Предметом дослідження є твори, які широко побутували в XVIIІ столітті. Вони характеризуються бурлескним світобачення, завдяки чому християнська тематика осмислюється досить своєрідно. У віршах травестіях сміх як альтернативна форма світобачення сприяє новому переосмисленню біблійної історії. Крізь призму народної сміхової культури в них подаються історія гріхопадіння Адама та Єви, історія народження Ісуса Христа та історія його воскресіння. Таким чином, цей пласт творчості мандрівних дяків охоплює важливі моменти з історії людства зі Святого Письма. У роботі розглядається запозичення авторами сюжетно-образного матеріалу з Біблії, слідування авторів за бурлескним та травестійним стилями, звернення до народного побуту та традиції. Звернено увагу на інтермедійному характері зображення, гротеску, тяжінні до натуралістичних деталей, що сприяли наближенню біблійної історії та її входженню в життя простолюду. Також зосереджено увагу на статичності оцінок щодо значення народження Ісуса Христа, гріхопадіння перших людей, їхнього вигнання з раю та на проповідницьких мотивах у віршах-травестіях XVIII століття.
