Abstract:
Статтю присвячено дослідженню адміністра-
тивної відповідальності, передбаченої за пору-
шення правил щодо карантину людей на території
України. Висвітлено питання вивчення історично-
го становлення адміністративної відповідальності
за порушення правил щодо карантину в цілому,
та карантину людей зокрема. Досліджено зако-
нодавчі акти, які регулюють відносини у сфе-
рі захисту населення від інфекційних хвороб та
охорони здоров’я на території України. Особливу
увагу приділено статті 44-3 «Порушення правил
щодо карантину людей» Кодексу України про ад-
міністративні правопорушення. Проаналізовано
зміни, яких зазнала дана стаття за змістом та під-
відомчістю даної категорії справ про адміністра-
тивні правопорушення; статистичні дані та прак-
тику розгляду судами справ про притягнення осіб
до адміністративної відповідальності за вчинення
правопорушень, передбачених статтею 44-3 КУ-
пАП у сучасних умовах. Зроблено висновок, що
запровадження статті 44-3 КУпАП містить і пози-
тивні, і негативні аспекти. Виявлені недоліки у
змісті норми та практиці її застосування, у зв’яз-
ку з чим запропоновано вирішити питання щодо:
бланкетності частини першої статті 44-3 КУпАП;
запровадити в Україні виважені правила каранти-
ну у поєднанні із санкціями, які будуть їм відпові-
дати; вирішити питання щодо відповідності даної
статті принципу правової визначеності та принци-
пу відповідності стягнення рівню суспільної шкід-
ливості вчинюваного правопорушення, а також
щодо гуманізації відповідальності за порушення
правил щодо карантину людей; внести відповідні
зміни до статті 44-3 КУпАП «Порушення правил
щодо карантину людей».
